розточувати — 1 дієслово недоконаного виду розширювати отвір розточувати 2 дієслово недоконаного виду примушувати текти повільно; поширювати запах; марнувати розточувати 3 дієслово недоконаного виду руйнувати; згубно діяти на людину діал … Орфографічний словник української мови
розточити — I див. розточувати I. II див. розточувати II. III див. розточувати III … Український тлумачний словник
розточення — я, с. Дія за знач. розточити I, розточувати I … Український тлумачний словник
розточка — и, ж. Дія за знач. розточити I, розточувати … Український тлумачний словник
розточування — я, с. Дія за знач. розточувати I … Український тлумачний словник
розточуватися — I ується, недок., розточи/тися, то/читься, док. 1) Ставати ширшим внаслідок виточування. 2) тільки недок. Пас. до розточувати I. II уюся, уєшся, недок., розточи/тися, точу/ся, то/чишся, док., рідко. 1) Текти в різні боки, розтікатися,… … Український тлумачний словник
поширювати — I = поширити 1) (про новини, відомості, поголоски тощо робити приступним, відомим для багатьох), ширити, розсівати, розсіяти, сіяти; розпускати, розпустити, переносити, перенести, розносити, рознести (зазв. чутки, плітки); пропаґувати,… … Словник синонімів української мови
руйнувати — 1) (ударами, поштовхами, струсом тощо примушувати що н. розпадатися), розвалювати, розвалити, розбивати, розбити, нищити, знищувати, знищити, валити, завалювати, завалити, ламати, плюндрувати, трощити, розоряти, розорити, розтрощувати, розтрощити … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки
